Стівен Хокінг якось проголосив, що «філософія померла», а інші вчені відомі нам своїм намаганням змістити філософію в сторону, стверджуючи при цьому, що вона не практична, некорисна та не заслуговує ну ту ж саму увагу, що і наука.
Парадоксально, але говорити, що філософія померла чи наука має більшу цінність ніж філософія, можуть тільки ті, хто є обізнаними, як в мета-філософії, так і в філософії науки. Той, хто говорить так, має знати чим є філософія і чим є наука. Більш того потрібно знати якими є основні цінності, цілі та методи як філософії, так і науки. Сучасні вчені, іноді навіть не розуміючи цього, використовують філософію в цілях власної рефлексії над результатом своєї наукової діяльності.
Отже, чи дійсно філософія померла? Якщо можна відповісти одним словом то: «ні». Кожна людина щоденно залучається в процес філософського мислення – навіть дитина. Зрозуміти наскільки жива філософія, та наскільки добре вона себе почуває, ми зможемо тільки після того як зрозуміємо, що ж є філософією і що філософією не є.
Філософія це не те, коли «люди сидять під деревами та міркують про безглузді речі», це також не те розкішне заняття, яке можуть дозволити собі лише зрілі люди». Філософія, це серйозна дисципліна. Любов до мудрості не нехтує практикою. Наприклад, деякі з тих, хто серйозно вивчав філософію навіть досягли успіху за межами цієї дисципліни: Стівен Кольбер, Філіп Гласс, Вуді Ален і т.д.
Філософія не є анти-систематичною по своїй природі. Навпаки, вона прагне до впорядкованості. Філософія дотримується правил, як і інші науки дотримуються їх. Аргументи філософії є вагомими та співзвучними. Вагомий аргумент - це такий аргумент, передумови якого, якщо вони істинні, ведуть до істини у висновках. Наприклад:
1. Всі кішки є ссавцями.
2. Всі ссавці є хребетними.
3. Отже всі кішки є хребетними.
Якщо перші дві передумови істинні, то висновок (3) має бути істинним. Співзвучність аргументу залежить від обґрунтованості, передумов та висновків, які в кінцевому рахунку мають бути істинними. Слід додати, що існують логічні «закони», які мають містити істину не залежно не від чого. Аргумент який я навела відомий як гіпотетичний силогізм, що є одним з багатьох логічних законів. Таким чином, можна побачити, що філософія не тільки «щось там видумує» або «дає поради», неначе вона є просто якоюсь загальною концепцією.
Філософія покриває різноманітні теми, залежачи від культури в якій вона робить свою справу. Саме тому не так просто знайти чітке визначення того, чим є філософія. Подумайте про філософію як про один із видів музики – наприклад, рок музику. Існує дуже багато різновидів рок музики: альтернативний, класичний, панк, метал, і т.д. Кожен з цих стилів має свою відмінність та тематику, що робить спробу думати про рок в загальному, об’єктивному сенсі, не звертаючись при цьому до специфічних жанрів, груп чи пісень- просто не можливим. Ви можете сказати: «ну добре, характерною рисою року є електричні гітари...барабани…» Але я більш ніж впевнена, що існують інші музичні стилі де використовують ті ж самі інструменти. Дуже складно дати визначення просто року. З такою же складністю зіштовхуємося і тоді, коли намагаємось дати об’єктивне визначення філософії в ситуації де існує різноманітність. Але давайте спробуємо визначитися все ж таки.
Філософи, в цілому, використовують логічні, споглядальні, і навіть алегоричні свідчення щоб відповісти на фундаментальні питання відносно різноманітних аспектів реальності. Існує ціла низка різних філософських гілок: естетика (філософія прекрасного), епістемологія (філософія пізнання), етика (філософія моралі), логіка, метафізика (філософія буття) і т.д. Філософські питання відрізняються від наукових. Значення, які використовуються щоб дати відповідь на філософські питання часто відрізняються через фундаментальні відмінності, що містяться в питаннях наукового та філософського характеру.
Наприклад, епістемолог запитує: «Що ми маємо на увазі, коли ми кажемо, що знаємо щось? Чи можливо отримати якесь знання не залучаючи в процес пізнання свої органи відчуття? Що відбувається з нашим знанням коли інша люди не згодна з нашою позицією?» Наука не може відповісти на ці запитання, тому що ці питання стосуються природи «поняття», а отже і самої природи знання. Це стосується тих питань, які не можуть бути перевірені експериментальним шляхом та науковим методом.
Наука часто покладається на філософськи припущення. Науковці спираються на припущення, що ми можемо будувати теорію на тому, що наші відчуття говорять нам. Вони вважають, що спостереження є шляхом отримання знання, що природа носить систематичний характер та слідує певним універсальним та послідовним законам, які не змінюються з часом. Для них завжди існує причинний зв'язок у відношеннях між об’єктом та всесвітом і т.д. Філософи, з іншого боку, ставлять під сумнів ці припущення, щоб зрозуміти чи вони дійсно репрезентують «логіку» за якою існує всесвіт.
Як писав філософ когнітивіст Даніел Деннет у книзі «Небезпечна ідея Дарвіна» (1995),
«Вільної від філософії науки не існує; є тільки наука, яка не підозрюючи про це, бере на борт свій філософський багаж»
Якщо ви все ще не переконалися, ось вам ще один приклад. Дуалістична проблема «розум-тіло» (є насправді проблемою метафізичною), що фокусується на проблемі співвідношення розуму та тіла. Чи є розум природною «річчю» чи не природною? Чи можуть всі знання всіх природних фактів відносно розуму бути підставою того, що людство одного дня зрозуміє абсолютно всі процеси, що відбувається в цьому самому розумі? Неврологи, психологи, а також інші вчені покладаються на припущення, що розум є повністю фізичним об’єктом і все що відоме стосовно розуму зводиться до фізичних фактів відносно розуму та тіла. Щоб бути впевненим, що таке твердження не є хибним, філософи використовують критичний метод (сумніваються) в такому припущенні. Вони виходять з різноманітних відповідей, що можуть стосуватися цих питань та спостерігають до яких проблем можуть привести інші відповіді.
Крім того, вчені, в тому числі і Стівен Хокінг, часто говорять на філософські теми (звісно, окрім того, що філософія померла). В 2012 Хокінг був задіяний в телевізійному міні серіалі під назвою «Великий задум». Один з епізодів цього серіалу мав назву «Сенс життя». В цьому епізоді Хокінг намагається збагнути наукове пояснення того, в який спосіб може існувати сенс життя і що мається на увазі під словосполученням «бути людиною». Хокінг говорить, що ці питання більш не є філософськими. Відповіді на них, каже британський вчений, тепер можуть надати точні науки. Однак, вважаючи так, Хокінг чіпляє філософсько-екзистенційну проблематику, дозволяючи собі зробити філософське припущення відносно того, що наука, спостереження та експериментування, можуть відповісти на питання про сенс життя. Сказати, що це є суто науковим запитанням вже само по собі є участю в філософській діалектиці.
Звісно, філософія не померла і по багатьом іншим причинам – ми залучені в процес філософського запитування та використовуємо філософські методи кожного хвилини. Ми бачимо як підіймаються етичні питаннями кожного дня в соціальних медіа, коли хтось запитує: «а чи є підняття прапору Конфедерації морально негативним символом?», «чи є моральними одностатеві шлюби?» і т.д. Філософи також працюють і з іншими темами, які релевантні в нашому суспільстві. Наприклад, проблема свободи волі, а також інші, пов’язані з цією темою питання, мають великий вплив на процес покарання злочинців – якщо люди не є вільними у своєму виборі, то тоді вони і не відповідальні за те, що вкоїли, як же можна виправдати їх засудження і притягнення до відповідальності, якщо вони не відповідають за свої вчинки?
Чому ж найвпливовіші вчені наших часів вважають, що філософія померла, або не має практичного застосування? Може тому що вони керуються помилковими висновками відносно того що таке філософія і чим вона займається? Слід додати, що наука з повагою відноситься до спостережень та експериментів і сприймає їх як шлях №1 в процесі пізнання того, «що тут», а це, в свою чергу, веде до пізнання того, «що там». З іншого боку, філософи не завжди використовують емпіричні спостереження та експериментальні дані коли намагаються дійти до якогось висновку (звісно завжди є і ті, хто використовують).
Чи є філософія чимось не практичним і чи вона менш цінна ніж наука? Ні, філософія та наука обидві важливі і в своєму існуванні залежать одна від одної. Філософія потребує науку, бо наука продукує конкретний результат, який допомагає будувати кращі, послідовні в своїй аргументації, філософські теорії, наука потребує філософію, щоб ставити запитання тим припущенням та висновкам, які вчені приймають як належне – це в свою чергу, сприяє збудуванню знань не на хиткому фундаменті, а на міцному.
Чи померла філософія? Ні. Філософія, як і наука, не помре до того моменту, поки остання з мислячих істот не втратить свою допитливість.
Оригінал:
Автор Katelyn Hallman
Philosophy's Not Dead